В усьому світі живуть 37 млн. сліпих людей, 124 млн. – з поганим зором. Ще 150 млн. страждають від некорегованих аномалій рефракції.
Кожного другого четверга жовтня відмічається Всесвітній день зору, коли люди мають замислитись про можливості профілактики сліпоти та проблем, пов’язаних с зором, адже три чверті випадків таких захворювань можуть бути попереджені або вилікувані.
Комп’ютерний зоровий синдром (КЗС) – комплекс порушень здоров’я, який може виникати у користувачів персональних комп’ютерів (ПК). Діагноз ставлять, якщо людина, що працює за ПК протягом двох годин, висловлює хоча б дві з десяти скарг:  головний біль, сльозотеча, різь, туман, двоїння, свербіж, важкість в очах, фотофобія, миготіння знаків на екрані, нудота. У користувачів ПК дуже поширені кон’юнктивіти і блефарити, патогенетично пов’язані з КЗС.
 Синдром розвивається при умові, що робоче місце організовано неправильно – у користувача незручне крісло, відсутні пюпітри для паперів, підставки для ніг та кистей рук, не встановлена висота і нахил монітора відносно очей, відстань від очей до екрана. За таких умов тіло людини при роботі займає вимушене положення: спина статично напружена, шия витягнута, плечі жорстко фіксовані. Напружені м’язи погіршують кровотік у сонних артеріях, а недостатнє кровозабезпечення головного мозку веде до очманіння, появи головного болю. На фоні шийного остеохондрозу з’являється відчуття випирання очних яблук, туману в очах, мушок та райдужних кіл у полі зору. Розвитку КЗС сприяє поганий мікроклімат приміщення, значна загальна іонізація та мікробне забруднення, а також куріння.
   Дослідження фахівців Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України показали небезпеку найбільш розповсюдженого виду проведення дозвілля дітей – комп’ютерних ігор у спеціальних клубах. Переважна більшість з 550 опитаних київських дітей постійно відвідують комп’ютерні ігрові заклади, майже третина дітей – роблять це щодня. Оцінка якості повітряного середовища приміщень таких закладів виявила перевищення гранично допустимих концентрацій хімічних речовин, значне мікробіологічне забруднення в кінці робочого дня, що становить загрозу для здоров’я, особливо в нічні години при цілодобовому режимі роботи.
   Куріння біля екрану комп’ютера становить додаткову загрозу для організму людини. Екран приладу та повітря навколо працюючого комп’ютера електризуються. Це сприяє притягненню до шкіри обличчя позитивно заряджених іонів хімічних речовин аерозолю тютюнового диму, швидкому поглинанню їх організмом. Не слід забувати, що після викурювання сигарети повітря, яке видихається людиною, протягом двох годин все ще містить отрути. Обговорення ризиків для здоров’я забруднення атмосферного повітря взагалі втрачає сенс для людей, які курять або зазнають впливу вторинного тютюнового диму. Хімічні сполуки диму в концентраціях значно вищих, ніж в атмосфері, пошкоджують слизову оболонку бронхів, порушують еластичність тканини легень, сприяють розвитку бронхолегеневої інфекції. Більше того, в дослідах in vitro, тобто в пробірці, виявлена стимулююча дія конденсату тютюнового диму на ріст колоній мікобактерій туберкульозу.
   Після напруженої зорової роботи із зображенням на моніторі спостерігаються численні порушення, в першу чергу зменшення обсягу і резервів акомодації, які залежать від частоти монітора. Статичне напруження очних м’язів призводить до спазму акомодації та порушення конвергенції. Напруження зростає в умовах аномалій рефракції, зменшення прозорості оптичних середовищ ока.
Відмічають міопізацію ока (тимчасова, несправжня міопія), ступінь якої залежить від тривалості роботи з зображенням: після 4 годин – 0,25 Д, після 6 годин – 0,5 Д. Додатковим негативним чинником є підвищення при роботі внутрішньоочного тиску на 8-10%. Як наслідок, через приблизно 6 років роботи у користувачів ПК розвивається адаптаційна міопія.
Найбільш значні порушення функції акомодації спостерігаються у дітей та осіб з порушеннями акомодації та конвергенції (міопія, гіперметропія, косоокість). Зоровий апарат дітей недосконалий і продовжує формуватися, що впливає на формування рефракції ока. Діти захоплюються комп’ютерними іграми і не роблять пауз, вони можуть доволі довго витримувати зорове навантаження, не зважаючи на втому. Дітям потрібні монітори з екранами менших розмірів, а вони користуються моніторами для дорослих. Вже через 30 хвилин безперервної роботи у школярів з міопією спостерігаються негативні зміни функції акомодації.
Зорова діяльність користувача ПК супроводжується розгляданням екранного зображення, якому властиві дискретність, мерехтіння, нерідко неоптимальні світлотехнічні характеристики. Тому ушкоджуються механізми первинного аналізатора – сітківки, змінюється поріг світлової та кольорової чутливості, час відновлення після фотостресу. Зменшуються периферічні поля зору.
   Стомлення мозкових центрів провокує явні і приховані патологічні процеси в організмі користувача ПК. Людина стає більш чутливою до будь-яких інших видів напруженої зорової діяльності – роботи з документами, керування автомобілем, виконання диспетчерсько-операторських функцій тощо. Розвивається загальна перевтома: з’являються головний біль, дратливість, виникають вегетативно-судинні реакції, погіршується настрій, порушується мозковий кровообіг, можливе загострення хронічних захворювань травної, серцево-судинної, ендокринної та інших систем організму.
Психо-емоційне навантаження, хронічний стрес  здатні прискорити стомлення мозкових центрів під час роботи перед монітором. Негативний вплив справляють також опуклі екрани та екрани з низькою розрізняючою здатністю. Стомлення швидко настає при уведенні інформації в комп`ютер, особливо в діалоговому режимі, під час роботи з комп’ютерною графікою, редагуванні текстів і графіки тощо.
   На особливу увагу заслуговує патогенез синдрому сухого ока,  який супроводжує КЗС, проте його причини не з’ясовані. Є припущення, що в  основі лежить рефлекторна реакція очей на непомітні коливання зображення, характерні для екранів комп’ютерних моніторів. Внаслідок  перенапруження зору порушуються захисні рефлекси очей – моргання і сльозовиділення – поверхня очних яблук пересихає, тканини ока отримують менше поживних речовин, імунний захист слабшає. Так створюються ідеальні умови для розвитку мікроорганізмів.

 Достатнє природне і штучне освітлення. Підвальні і цокольні приміщення не підходять для роботи з ПК.
 Площа одного робочого місця не менше 6 м2, або 20 м3 об’єму для дорослого і 24 м3 для дитини. Рекомендована висота приміщення 4 м.
 Шумо- і віброізоляція такі, як для операторів ЕОМ – рівні звуку 50 дБА, показники вібрації: віброприскорення 33 дБ / 0,014м/с2, віброшвидкість 75 дБ / 0,028 м/с2.
 Використання дифузно-відбиваючих матеріалів для внутрішнього оздоблення приміщень, не допускається використання полімерів.
 Розсіяне освітлення поверхні стола і клавіатури, направлене збоку, краще зліва, не нижче 300 люкс, вертикальне освітлення екрана – 100-250 люкс. Однакове освітлення екрану та паперів при одночасній роботі з ними.
 Заземлення корпусу монітора для зведення до мінімуму впливу електричного та магнітного полів. Використання захисних екранів, що зменшують напругу електромагнітних полів до безпечного рівня або рідкокристалічних моніторів, які не створюють таких полів.
 Встановлення моніторів в положення, коли їх задні панелі спрямовані на стіни, а не на людей, на відстані не менше 2 м від задніх та 1,2 м від бокових стінок сусідніх моніторів.
 Вологе прибирання і провітрювання приміщень, обладнання аероіонізаторами (люстра Чижевського), відмова від використання крейди в навчальних класах.
 Умивання обличчя холодною водою після роботи за комп’ютером для змивання пилу, що осідає під дією електростатичного поля монітора. Регулярне звільнення екрану від пилу.
 Щорічне проходження офтальмологічного обстеження всіх користувачів ПК

 Розроблено захисні окуляри для користувачів ПК на основі кольорово-контрастних світлофільтрів. Завдяки цим окулярам поліпшується чіткість зображення, збільшується обсяг акомодації, у більшості  користувачів вдалося уникнути розвитку астенопії. Найбільш ефективними для профілактики КЗС, оптимізації функції акомодації і контрастної чутливості є кольорові світлофільтри з поглинанням у трьох спектрах: оранжевому, синьому і зеленому.