Головна » Статті » Охорона праці

Методика розробки посадових інструкцій


Посадова інструкція — це нормативний документ, в якому визначено завдання, права, обов’язки і відповідальність посадової особи. Її розробляють щодо конкретної штатної посади.

У посадовій інструкції розкривають функціональну структуру діяльності посадової особи як комплексу елементів: цілей завдання і програм; функцій, форм і методів управління; інформації, технічних засобів управління.

Структура типової посадової інструкції облікового працівника може бути такою: назва посади; загальні положення, цілі і завдання, права і обов’язки; відповідальність; взаємозв’язок з іншими посадовими особами; критерії оцінки виконання обов’язків; оклад і премія; порядок призначення, звільнення і заміщення посади; висновок.

Діяльність посадової особи спрямована на реалізацію ряду завдань, які випливають із загальних завдань структурного підрозділу і об’єкта управління в цілому. Досягнення посадовою особою поставлених перед нею завдань забезпечується виконанням відповідних завдань, які випливають із завдань підрозділу, підприємства.

У посадовій інструкції докладно висвітлюють права, обов’язки і відповідальність посадової особи. Основою для визначення завдань і обов’язків є кваліфікаційний довідник посад службовців.

Розділи інструкцій, що висвітлюють завдання, обов’язки, відповідальність, мають ґрунтуватися на застосуванні форм і методів управління, економіко-математичних методів тощо.

У посадовій інструкції фіксують два види взаємовідносин посадової особи з іншими працівниками: між безпосереднім керівником і підлеглими працівниками. Є ще один важливий вид взаємовідносин посадової особи функціонального характеру — з рівними їй за рангом. Функціональні відносини передбачають співробітництво, координацію, консультації. Однак і ці відносини не розкривають повністю міжпосадових взаємозв’язків, оскільки немає деяких зв’язків посадових осіб вищих ланок управління з нижчими (підвідомчими одиницями).

За умов застосування ПК особливого значення набувають зв’язки і взаємостосунки посадової особи апарату управління підприємства, об’єднання (міністерства) з працівниками ОЦ різних напрямів: методологічне керівництво постановкою завдань, передавання робіт на ОЦ, приймання їх від працівників ОЦ, постійне вдосконалення діяльності апарату управління на основі застосування ПК та економіко-математичних методів. Важлива сувора регламентація процесів взаємодії з ОЦ автоматизації управлінських робіт: здавання і приймання робіт. У посадових інструкціях ці питання розглянуто лише в загальних рисах, за напрямами робіт, а докладно — в інших регламентаційних документах.

Додержання посадової інструкції має бути покладене в основу оцінки роботи працівника. У разі правильної системи критеріїв такої оцінки і відповідному моральному і матеріальному стимулюванні вона може сприяти підвищенню продуктивності й ефективності праці.

Посадові інструкції не повинні бути трафаретними для всіх управлінських посад. Залежно від трьох основних категорій управлінського персоналу їх поділяють на три види: для керівників, спеціалістів і технічних виконавців. Завдання, функції, особливо щодо реалізації їх, характер відповідальності, форми стимулювання різних категорій управлінського персоналу відрізняються. Так, особливістю обов’язків керівника (наприклад, головного бухгалтера), на відміну від спеціалістів і технічних виконавців, є координація дій працівників, контроль за їхньою діяльністю. Якщо говорити про відповідальність, то, наприклад, за масштабами функцій і дій посадових осіб вона різна для кожної із трьох категорій управлінського персоналу. Зазначені та інші відмінності в здійсненні завдань, функцій, відповідальності повинні знайти відображення в посадових інструкціях. Отже, основою розробки посадових інструкцій працівників обліку й аналізу є кваліфікаційний довідник посад службовців, положення про керований об’єкт (підприємство, організація та ін.), типові посадові інструкції, методичні вказівки з розробки посадових інструкцій.

Посадові інструкції слід розробляти одночасно комплексно як по підрозділу апарату управління, так і в цілому по підприємству, з тим, аби врахувати реалізацію поставлених перед ними цілей і завдань, уникнути дублювання і забезпечити необхідні організаційні взаємозв’язки і функціональні відносини між посадовими особами.

Для того щоб посадові інструкції були дійовими, конкретними, дуже важливо провести ретельне обстеження в розрізі посадової інструкції по кожному працівнику, охарактеризувати діяльність посадової особи. Складовими елементами такої діяльності є дія, процедура і функція. Дія — первинний елемент діяльності управлінської особи, що полягає у формуванні або передаванні певного показника господарської діяльності. Процедура є сукупністю дій, необхідних для того, щоб одержати інформаційне повідомлення (документ). Функція посадової особи — це сукупність процедур для здійснення тієї або іншої цілі, завдання.

Відповідно до зазначеного поділу технології управлінської діяльності посадової особи здійснюють її обстеження та проектування.

З кожної дії, процедури в процесі обстеження і проектування визначають характер рішення. Так, на деяких підприємствах виділено п’ять рішень за типами:

• «хто» — відносно працівників, відповідальних за виконання рішень, формування показників, даних тощо;

• «що» — відносно того, що має бути виконано (проведення заходів, видавання інформації);

• «коли» — відносно строків виконання завдання, одержання інформації;

• «де» — відносно місця виконання завдання, заходів тощо;

• «скільки» — за обсягом забезпечення завдання, надання інформації.

При обстеженні й аналізі функцій, відповідальності та інших параметрів діяльності посадової

особи складають цілий ряд карт, графіків, хронограм, документограм.

 

 

 Звітність бюджетних установ (Ткаченко І.Т.)

Категорія: Охорона праці | Додав: tripe (12.12.2011)
Переглядів: 3647 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/20
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]