Формування здорового способу життя. Робота з дітьми

Формування свідомого та відповідального відношення до здоров’я має починатись з раннього дитинства, поступово входити до системи світогляду, ставати складовою частиною загальної культури, духовного світу людини. Саме рівень загальної культури обумовлює поведінку, стиль життя і, в решті решт, стан здоров’я людини. Починати зміни ніколи не пізно, адже відновні можливості організму людини невичерпні.
Йдеться про необхідність навчити кожну людину науці здоров’я. Така наука має назву валеологія (від лат. Valeo – бути здоровим). Розглядається необхідність планомірного та цілеспрямованого впливу на свідомість і поведінку людини з метою формування у нього певних настанов, понять, принципів, ціннісних орієнтацій, які забезпечують необхідні умови для збереження, зміцнення і відтворення здоров’я. Мета – сформувати здоровий спосіб життя для покращення якості життя, попередження хвороб та передчасної смертності в майбутньому.

Відношення до свого здоров’я є частиною загальної культури людини. Базова валеологічна освіта передбачена шкільною програмою і дає дитині головні поняття про способи підтримки здоров’я.
Гурткова робота націлена на поглиблення знань дітей про методи збереження здоров’я, підготовку до сімейного життя, фактори ризику розвитку захворювань, тяжкі наслідки шкідливих звичок, ризикованої поведінки. Поєднання освітньої гурткової роботи з уроками фізкультури є, можливо, оптимальним для формування здорового способу життя дитини.
Перед усе, для гармонійного розвитку дитині необхідний рух. Він стимулює здатність дитини мислити, мовний апарат. Ще змалечку турботливі батьки грають з малечею в пальчикові ігри, усвідомлюючи, що це, як ніщо інше, сприяє його розвитку. Більш старшим дітям, як повітря, необхідний рух. Тіло дитини, його постава, пози, які він приймає, є зовнішнім виразом психоемоційного душевного стану. В теперішній, дуже непростий навіть для дорослих, час діти все частіше переживають почуття, для них не характерні: душевний біль, самотність, пригніченість, беззахисність. Надмірні психологічні навантаження не сприймаються свідомістю дитини, придушуються. Такі приховані почуття, емоції створюють напругу м’язів та енергетичні блоки. Дитина відчуває фізичний дискомфорт, який проявляє себе напругою м’язової тканини, порушенням функції внутрішніх органів і систем, болем, а пізніше – і психосоматичними захворюваннями. Дуже важливо своєчасно помітити зміни, що виникають на рівні фізичного тіла у вигляді порушення постави, деформації хребта, плоскостопості, скривлення ніг, порушення поз стоячи і сидячи, що приводить до гравітаційних сколіозів. Сколіози діагностують зараз у більшості дітей. Гурткова робота з дітьми дозволяє, використовуючи прості діагностичні прийоми, виявити симптоми сколіозу і навчити дитину методам корекції. Це декілька фізичних вправ, які при постійному їх виконанні дають позитивний результат. В Київському центрі спортивної медицини таким вправам вчителів може навчити інструктор з лікувальної фізкультури Клименко Тетяна Василівна. Досвідчені спеціалісти з лікувальної фізкультури, які працюють в районних Центрах здоров’я міста, володіють сучасними методиками поліпшення постави, збереження здоров’я хребта.

Протягом навчання в школі кількість дітей з хворим серцем збільшується в 2,3 рази, ендокринними захворюваннями – вдвічі. В світі налічується 155 млн дітей з надмірною вагою та ожирінням. Вчителі та батьки можуть вплинути на ситуацію, допомогти дітям шляхом зниження впливу головних факторів ризику розвитку серцевих захворювань. Вони, за рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, можуть постійно контролювати вагу тіла дітей, забезпечувати здорове харчування, регулярну фізичну активність. Необхідно якомога більше рухатись: навіть 12 хвилин щоденних занять фізкультурою, як рекомендують спеціалісти з профілактичної медицини, подовжують здорове життя на 5-6 років, а 10 тис. кроків на день в спортивному темпі – найдешевша ціна здоров’я.

Розроблені спеціальні правила контролю харчової поведінки: їсти не поспішаючи, не їсти, коли не хочеться, не переїдати, не використовувати їжу як компенсацію психологічних стресів, харчуватись різноманітними продуктами, обирати харчування з великою кількістю овочів, фруктів, зернових (не менше 400 г фруктів, овочів на добу). Оптимальна вага тіла вираховується за формулою: вагу в кілограмах ділять на квадрат довжини тіла в метрах. Показник в межах 20-25 одиниць – нормальна вага, менше 20 – дефіцит ваги, 25-30 – другий ступінь ожиріння, 30-40 – третій ступінь ожиріння, більше 40 – четвертий.

Одним з важливих питань харчування є вживання достатньої кількості йоду. Третина населення світу досі не отримує необхідної кількості йоду з їжею. В Україні також спостерігається значне підвищення захворюваності щитоподібноїної залози, яке пов’язано з недостатністю йоду в раціоні харчування. Щитоподібна залоза дітей і підлітків є найбільш чутливою до нестачі йоду в їжі, радіаційного впливу та інших зовнішніх та внутрішніх факторів. Небезпеку становить дефіцит йоду в організмах вагітних, що є причиною кретинізму у дітей, народження немовлят з низькою масою тіла, нейросенсорною глухотою, косоокістю, спастичними паралічами, а також мертвонароджень, самовільних викиднів. Нестача йоду в організмі впливає на розумову здатність дітей старшого віку, дорослих, обумовлює безпліддя і через 2-3 покоління, якщо не будуть вжиті адекватні заходи, загрожує спричинити інтелектуальний занепад нації. Йод надходить в щитоподібну залозу з продуктами харчування, входить до складу гормону залози – тироксину, який впливає на всі органи і системи організму. Вживання тільки йодованої солі вирішує проблеми з постачанням достатньої кількості йоду в організм дитини.

Наша земля багата на лікарські рослини, які можуть захистити від багатьох недуг. Зараз у мешканців міста є свої ділянки землі, де окрім садовини та городини, мають обов’язково культивуватись лікарські рослини: алтея, материнка, чебрець, родовик, м’ята, калина, аґрус, смородина тощо. Лікарські рослини в змозі зв’язувати та виводити з організму людини радіонукліди, солі важких металів, пестициди та інші техногенні забруднення. Багато природних сорбентів міститься у фруктах, овочах, зернових культурах. Бажано, щоб родини мали на столі, в залежності від сезону, буряки, цибулю, часник, гарбуз, капусту, кукурудзу, моркву, огірки, кабачки, яблука, айву, сливи, аґрус, суниці, брусницю, смородину. Такі знані рослини як насіння льону, лист подорожника, суцвіття липи, плоди шипшини, квітки ромашки, полин здавна використовуються народною медициною для збереження молодості та бадьорості. Необхідно, щоб дівчатка знали, як зварити смачні борщ та кашу, потішити родину варениками та узваром.

Загартування є важливим питанням, яке має входити до програми валеологічної освіти. Могутнім оздоровчим фактором є холодна вода. Ще на початку 20 сторіччя фізіологи відкрили стимулюючу дію холодної води на функцію щитовидної залози. Тому купання у відкритих водоймах, а Київ на них багатий, щоденний холодний душ зміцнюють організм, мобілізують для роботи. Починають з умивання холодною водою, поступово збільшуючи холодове навантаження. Регулярне провітрювання жилих та робочих приміщень, сон з відкритими вікнами, біг за будь-якої погоди легко одягненим буде запорукою своєрідного тренування організму дитини, захисту від інфекційних хвороб.
Дослідження Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України показали, що третина учнів молодших класів, половина середніх та старших класів не дотримуються режиму праці і відпочинку. Діти не досипають, дуже мало бувають на свіжому повітрі, понад 2 години проводять перед екранами. Це призводить до зниження працездатності, головного болю, емоційної лабільності. Роз’яснення впливу режиму дня на здоров’я відіграє величезну роль в збереженні здоров’я. Обов’язковими є 10-хвилинні перерви в роботі через кожні 45 хвилин, переключення з одного виду діяльності на інший, фізичної і розумової праці, сон не менше 8 годин на добу, обов’язково в нічні години, освоєння методик релаксації, аутотренінгу, самомасажу, дихальних вправ.

Багато уваги приділяється зараз подоланню в суспільстві алкоголізму та наркоманії. Слід передавати дітям, що ніколи українці не спивались, хоча традиції вживання алкогольних напоїв мають глибокі. Пісні і перекази зберігають пам’ять про те, що українці пили не просто спиртне, а мед-горілочку, калганівку, вишнівку. Пили їх тільки дорослі на святах, на поминках, при закінченні тяжких польових робіт. Рецепти цілющіх алкогольних напоїв на травах, фруктових соках і обов’язково медах реконструював в своїх трудах відомий український лікар-травознай Євген Товстуха і вже сорок років успішно використовує їх в комплексному лікуванні різних недуг.
Потрібно знайомити дітей з правдивими, науково доведеними фактами про вплив алкоголю на людину. В цілому в світі від алкогольної залежності страждають 140 млн чол. У Європі кожна четверта смерть чоловіків пов’язана з алкоголем. 5% усіх смертей серед молоді у віці від 15 до 29 років обумовлено вживанням алкоголю.
За даними польських дослідників, у молодих людей 11-15 років з алкогольними проблемами імовірно підвищується ризик інших видів проблемної поведінки, а саме, куріння тютюну – в 23 рази, марихуани або гашишу – в 49 разів, ранніх сексуальних відносин – в 9,9 рази, участі в бійках – в 5,1 рази, пошкоджень – в 1,9 рази. В Міністерстві охорони здоров’я США підраховано, що молодь, яка курить у віці 12-17 років, починає вживати нелегальні наркотики в 11 разів частіше в порівнянні з тими, хто не курить.
Теорія кумулятивної ризикованої поведінки стверджує, що вживання алкоголю та тютюну – прояви симптомів більш загальних соціальних проблем. Задача профілактики – переконати людей добровільно та на тривалий строк змінити свою поведінку, зробивши її більш безпечною.
В умовах хронічних стресів діти та дорослі потребують інформування про методи збереження психічного здоров’я. Протягом життя 10-15 % людей можуть страждати на депресію. Це захворювання обумовлено порушенням хімічного балансу мозку і потребує серйозного лікування. Профілактика депресії полягає в тому, що дітей потрібно навчити життєві труднощі та негаразди сприймати як кроки до самовдосконалення, відпрацювати у них стійкість до впливу стресогенних ситуацій.

http://mynews.kiev.ua/2007/11/09/formuvannya-zdorovogo-sposobu-zhittya-mozhlivosti-roboti-z-ditmi