Забезпечення  пожежної  безпеки  є    невід'ємною    частиною державної  діяльності  щодо  охорони  життя  та  здоров'я   людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон визначає загальні правові, економічні  та  соціальні  основи забезпечення  пожежної  безпеки  на  території  України,   регулює відносини державних органів,  юридичних  і  фізичних  осіб  у  цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

  Цей Закон визначає  правові  засади  розробки,  укладення  та виконання  колективних  договорів  і   угод   з   метою   сприяння регулюванню трудових відносин та  соціально-економічних  інтересів працівників і власників.

  Цей Закон  визначає   правові,   економічні,   соціальні   та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки,  і спрямований на захист  життя  і  здоров'я  людей  та довкілля  від  шкідливого  впливу  аварій  на  цих об'єктах шляхом запобігання їх  виникненню,  обмеження  (локалізації)  розвитку  і ліквідації наслідків. 

  Відповідно до    статті    14     Закону     України     "Про загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування від нещасного випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які спричинили втрату  працездатності"  

  Завданням законодавства про охорону навколишнього  природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів,  забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів,  генетичного  фонду  живої природи,  ландшафтів та інших природних комплексів,  унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

  Дія цього Положення поширюється на підприємства,  установи та   організації   незалежно   від   форми   власності   (далі   - підприємства),  на осіб,  у  тому  числі  іноземців  та  осіб  без громадянства,  які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними  особами,   фізичних   осіб   -   суб'єктів   підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - роботодавці), на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно  за  умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від  нещасного  випадку  на  виробництві  та професійного захворювання, а також на осіб, у тому числі іноземців та  осіб  без  громадянства,  які  працюють  на  умовах  трудового договору (контракту), проходять виробничу практику або залучаються до праці (далі - працівники).

Цей Закон визначає особливості правового регулювання,  засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок.

Ці  Правила  поширюються  на  загальноосвітні  навчальні заклади,  міжшкільні  навчально-виробничі комбінати та позашкільні навчальні  заклади,  що здійснюють профільне навчання,  професійну підготовку учнів з автосправи,  незалежно від  форм  власності  та підпорядкування (далі - навчальні заклади).

  Це  Положення,  розроблене  на  підставі   Положення   про Державний   комітет   України   з   нагляду   за  охороною  праці, затвердженого Указом Президента України від  16  січня  2003  року N 29,  регулює  порядок  ведення Державного реєстру нормативно-правових актів з питань  охорони  праці  та  встановлює правила кодування   нормативно-правових   актів  з  охорони  праці (далі - Реєстр НПАОП).

  Положення про Національну раду з питань безпечної  життєдіяльності  населення

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

  Це  Положення  поширюється  на  підприємства,  установи, організації  (далі - підприємства) незалежно  від форм власності і видів  їх  діяльності,  для  працівників   яких   є   обов'язковим застосування   під   час  трудового  процесу  спеціального  одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

  Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок 

  Атестація  робочих  місць  за  умовами  праці  (надалі  - атестація) проводиться на підприємствах і  організаціях  незалежно від форм власності  й  господарювання,  де  технологічний  процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали  є  потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів,  що  можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

  Цей нормативний  акт  поширюється  на  потенційно  небезпечні підприємства (далі - підприємства),  потенційно небезпечні об'єкти (далі  -  об'єкти),  на  яких можливі аварії із залповими викидами вибухонебезпечних і токсичних продуктів,  вибухами  й  загоряннями (пожежами)   в   апаратурі,  виробничих  приміщеннях  і  зовнішніх спорудах,  які можуть призвести до зруйнування  будинків,  споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля.