Зеленьківська загальноосвітня школа I-III ступенів

 

08832, Київська обл., Миронівський р-н, с. Зеленьки, вул. Радянська, 1, (04574) 3-63-17

 

Директор Генералова Людмила Петрівна

 

В 1865 році було побудовано однокласну міністерську школу в с. Зеленьки, яка через рік стала трьохкласною. Навчання тривало з 1 вересня до 5 червня. Вчителем працював Завальний Михайло. В 1903 році в першому класі було 65 учнів, у 2 класі - 45 учнів, в третьому класі - 27 учнів. Всі три класи навчав один учитель Тихий Кирило. В дореволюційний час на території кутка Очколасівка в будинку селянина Сядренка містилася початкова школа, в якій був лише один перший клас.

 

Навчалося тоді всього 26 учнів, переважно діти заможних селян. Більшість населення села була неписьменною. В 1907 році земство в селі Зеленьках розпочало будівництво другого приміщення школи. Це приміщення знаходилося біля нової школи. В 1910 році було відкрито земську двокласну школу. В школі було п'ять класів в кількості 150 учнів, яких навчали 6 учителів. Першим директором Зеленьківської двокласної школи був Бідний Антон Олексійович, який пропрацював до 1918 року.

 

До 1917 року в Зеленьках з вищою освітою був один лише поміщик, з середньою освітою було 5 учителів, піп і диякон. В 1918 році Зеленьківську двокласну земську школу було перетворено на початкову школу з чотирирічним строком навчання. У 1928 році ця початкова школа була переведена в семирічну трудову школу. Після Жовтневої революції всі зусилля були направленні на відбудову народного господарства і піднесення культурного рівня трудящих. Одночасно проводиться велика робота по ліквідації неписьменності серед дорослого населення.

 

Місцева партійна організація при допомозі громадськості села підняла клопотання перед вищими органами влади про побудову шкільного будинку. Вирішено було збудувати цей будинок на вигоні, де жителі села пасли худобу. На цьому вигоні самотньо стояв вітряк. Школу будували на Очколасівці два роки з 1928 по 1929 рік включно, пізніше її було переведено на восьмирічку. Першим завідуючим початкової школи була Запара Зінаїда Филимонівна, після виходу на пенсію проживала в м. Богуславі Київської області, а першим директором восьмирічної школи був Сизик Григорій Прокопович.

 

Значну увагу будівництву початкової школи приділяв товариш Сидоренко Володимир Кузьмович, який в той час працював головою сільської Ради, секретар партійної організації Чередник Фотій Йосипович, який під час війни очолював підпільну партійну організацію загинув від рук німецьких окупантів. Велику увагу будівництву приділяв і Лук'яненко Микола Степанович, який в той час учителював в Зеленьках. За його ініціативою був закладений шкільний сад. Микола Степанович вирощував дома саджанці яблунь, груш, слив, каштанів та інших дерев і безкоштовно передав їх школі.

 

В навчально-виховний процес значний вклад внесли вчителі: Перекотій Єфрем Іванович, Фінченко Юхим, Корчінська Інга Сільвестрівна, Москвич Зоя Андріївна, Москвич Олена Андріївна /сестри/, які були дітьми Героя Соціалістичної Праці. Перекотій Єфрем Іванович загинув під час війни, а Фінченко Юхим проживав в Середній Азії – інвалід. Крім цих учителів, навчали учнів і Євка Пантелей Никонорович, (проживав в Миколаївській області), Бондар Олександр Микитович, (проживав в селі Вахуте нці). Ці товариші не лише навчали дітей в школі, а й брали участь у ліквідації неписьменності в селі Зеленьках. Вечорами при блимаючому світлі каганця вони навчали грамоти дорослих. Всю роботу по ліквідації неписьменності очолювала так звана культкомісія.

 

Головою культкомісії був Діброва Сава Карпович. Він допомагав вчителям чим міг: постачав зошити, олівці, турбувався за приміщення, де навчалися лікнепівці. Кращими учнями лікнепу були: Коркішко Петро Арійович, який загинув у боях з німецько-фашистськими загарбниками, похований у місті Вільнюсі (Литва). Плужник Ганна Омельківна, весь вік пропрацювала в колгоспі,користувалася повагою і авторитетом серед жителів села. Першими випускниками лінкепу були: Лисенко Марія Григорівна, Герой Соціалістичної праці проживала в селі Вікторівка., Бузницький Яків Йосипович, підполковник Радянської Армії.

 

З хорошими показниками закінчили в той час Зеленьківську початкову школу Голованенко Варка Яківна (працювала вчителькою іноземної мови в Тернопільській області), Мельничук Катерина Іванівна, Лук'яненко Олександра Миколаївна (жила і працювала в Донецькій області). Першим завідуючим Зеленьківської початкової школи з 1928 року по 1934 рік була Запара Зінаїда Филимонівна / жителька м. Миронівки, там жив і працював її чоловік / Зінаїда Филимонівна багато уваги приділяла навчально- виховній роботі в Зеленьківській початковій школі. Вона своїм прикладом запалювала педагогічний колектив на виконання своїх обов'язків.

 

Вона була вимогливою і суворою коли йшла мова про навчально-виховну роботу в школі, не терпіла будь-яких порушень трудової дисципліни. З 1934 року по 1941 рік і з 1953 року по 1956 рік директором Зеленьківської семирічної освіти працював Клімов Василь Іванович. Учителька Яценко Олександра Григорівна пригадує ті часи, коли вна вчилася в школі, в якій викладав географію Василь Іванович. Дуже цікавими були уроки географії. Методика викладання Василя Івановича була повчальною для молодих учителів.

 

Директор школи не лише був вимогливим до учнів і до вчителів, а також чуйною і хорошою людиною. Він турбувався, щоб кожний учитель, який працював у школі був забезпечений квартирою, паливом, допомагав їм в удосконаленні їх педагогічної роботи, давав їм поради по батьківському, як старший товариш. В школі, був зразковий порядок. До початку навчального року школа завжди була відремонтована, побілена. Задоволені учні сідали за парти в світлому чистому класі.

 

Зеленьківська семирічка закінчувала навчальний рік при Василю Івановичу завжди з хорошими показниками в навчанні і поведінці. На районних конференціях відзначали теплими словами досягнення Зеленьківської семирічної школи. За сумлінну працю, за хороші показники в навчально-виховній роботі Василь Іванович Клімов був нагороджений орденом Леніна. На кінець тридцятих років в школі працювало 14 учителів і навчалося 320 учнів. Окремо існувала початкова школа, де працювали 4 вчителі і навчалося 98 учнів. У 1935році Зеленьківську семирічну школу переведено на середню школу. Середня школа дала перший випуск у 1938році – 29 учнів. Першими випускниками були: Гуріненко Тихін, Задніпряна Фросина, Натикач Іван, Глущенко О., Онопрієнко І., Мороз Є., Шевченко М. Та ін. До 1941 року середня школа провела 4 випуски учнів з 10 класу.

 

В перші дні окупації села німецько-фашистськими загарбниками було намагання створити соціалістичну гімназію, але діти в школу не пішли. Школа не працювала, приміщення школи було зруйноване окупантами. В зв'язку із звільненням села роботу школи було відновлено 15 лютого 1944 року.

 

Вчителювали на той час: Бондар Олександр Микитович, Євко Пантелей Никанорович, Запорізькій області головою колгоспу, Скуйбіда Олександр Петрович, він викладав усі предмети в 4 класі, працював лише 2 роки; Донець, родом з с.Маслівки, Корчінська Інга Сільвестрівна. Це була енергійна і вольова людина. Не шкодуючи сил і енергії, самовіддано працювала в школі. Вона намагалася дати учням глибокі і міцні знання з основ наук. Працювала в ті часи і вчителька Недоступ Оксана Євгенівна.

 

В мальовничій місцевості, де близько протікає річка Росавка, в тінистому саду стоїть одноповерховий будинок. Це Зеленьківська восьмирічна школа, де у 70-х роках навчалося 160 учнів.

 

Перший директор восьмирічної школи працював з 1960 по 1962 рік. З 1962 року по 1979 рік директором школи працював Костенко Андрій Захарович. Андрій Захарович все своє життя присвятив педагогічній праці в с. Зеленьках. Був талановитим митцем слова, цікавим співрозмовником, хорошим і досвідченим наставником. У 1980 році він захистив кандидатську дисертацію і йому було присвоєне наукове звання – кандидат філологічних наук. Андрій Захарович, захоплювався наукою, особливо любив літературу і тому часто заглиблювався у її джерела. Так, досліджуючи, вивчаючи і викладаючи літературу він видав три наукові книги з теорії літератури. Перша книга вийшла у 1961 році, під заголовком "Типізація в літературі соціалістичного реалізму ”, друга книга - у 1981 році, під заголовком "Творчі методи в їх історичному розвитку” і третя книга "Діалектика художнього образу” (1986 р.). У 1979 р., після закриття восьмирічної школи, він прийшов у середню школу вчителем української мови і літератури. Всі свої знання і вміння він передав доці Костенко Ларисі Андріївні, яка працює в школі вчителькою української мови і літератури.

 

В Зеленьківській середній школі навчалася Герой Соціалістичної Праці Лисенко Марія Григорівна, директор науково-дослідного інституту географії Корнієнко Полікарп Андрійович, завідуючий кафедрою основ марксизму-ленінізму Дніпропетровського університету у 80-х роках Козутенко Микола Гордійович, керівник Молдавського раднаргоспу у 80-х роках Капитон Анатолій Лукович, Герой Радянського Союзу Стрілець Пилип Євдокимович.

 

З числа тих, що закінчили Зеленьківську середню школу працюють учителями близько 300 чоловік, лікарями – 155, агрономами – 120, інженерами – 112. Після закриття восьмирічної школи всі учні почали ходити до середньої школи. Нова школа була збудована на найкращому і найвищому місці в центрі села, там колись була церква. Будівництво її розпочалося у 1978 році. А 1 вересня 1979 році нова школа на 464 учнівських місць щиро відкрила для учнів свої двері. Велику увагу будівництву школи приділяв директор школи Ковтун Валентин Миколайович. Саме завдяки його ініціативі і ентузіазму і було розпочате будівництво. Значну роль у поліпшені навчально – виховного процесу закладу відіграли: до 1956 року Клімов Василь Іванович, 1956 - 1965 - Васютинський Іван Миколайович, 1965 - 1970 - Дереневський Микола Васильович, 1970 - 1975 - Іщенко Іван Миколайович, 1975 - 1980 - Ковтун Валентин Миколайович, 1980 - 1990 - Балабан Іван Миколайович, 1990 - 1996 - Гразіон Василь Петрович, з 1996 року директором працює Генералова Людмила Петрівна.

 

У 1979 році восени було відкрито і новий дитячій садок на 90місць. У 1981 році випускниками школи, яких налічувалося 36 чоловік, висаджено алею з беріз і золотого клена. Всього висаджено було 1320 саджанців дерев та 1020 кущів, квітів. Активну участь у цьому приймали Даниленко Уляна Тихонівна, вчителька початкових класів та Самойлова Людмила Григорівна, вчителька російської мови та літератури. У 1986 році згідно реформи загальноосвітньої школи 28 шестиліток стали учнями першого класу, а їх першою вчителькою стала Шляхта Тетяна Миколаївна.

 

Завдяки духовому оркестру, яким керував Кульчицький Г.А. та ансамбль ложкарів під керівництвом Балабана Івана Миколайовича та Тихоненка Сергія Миколайовича, Зеленьківська середня школа у дев`яностих роках довгий час займала призові місця на оглядах художньої самодіяльності. Дипломантами районного та обласного конкурсів художньої самодіяльності неодноразово ставали випускники школи 1991-1993 років Юрковець Людмила, Глушенко Галина, Вільчинський Олександр. У 1985 році було відкрито кімнату-музей Бойової лав Слави.

 

Активними організаторами та збирачами матеріалів були: Балабан Іван Миколайович, Тамик Ніна Іванівна, Даниленко Уляна Тихнівна, Костенко Андрій Захарович, Натикач Іван Тимофійович, Натакач Володимир Федорович. Ця кімната-музей функціонує і зараз. Уроки історії та екскурсії, які пов”язані з темою Великої Вітчизняної Війни, проходять саме в ній.

 

У кімнаті-музеї є екскурсоводи. Це, звичайно, кращі учні школи. В даний час учнівський та педагогічний колектив працюють над створенням музею історії освіти в селі.