Охорона праці в навчальних закладах - Маслівська ЗОШ

Маслівська загальноосвітня школа I-III ступенів

 

08850, Київська обл., Миронівський р-н, с. Маслівка, вул. Леніна, 111, (04574) 3-33-40

 

 

 

   Директор Теслюк Іван Дмитрович

 

село Маслівка

 

   Село Маслівка розташоване на лівому березі річки Росави, яка впадає в притоку Дніпра – Рось.

 

   На правому березі річки вздовж села на протязі 6 км росте вільха, а за нею сосновий ліс з окремими масивами дуба. Біля середини села розкинувся став, покритий очеретом та осокою. З північного боку розкинулося центральне господарство Маслівського Державного аграрного технікуму.

 

   Маслівка (давня назва Маслів Став) за переказами знаходиться на місці стародавнього міста-фортеці Лоєв, яке зруйнували татари. Вперше село згадується в документальних джерелах за 1622 рік під назвою Маслів Став.

 


В одному з документів, які збереглися в Центральному Державному Історичному Архіві СРСР в м. Ленінграді записано: "В шкільному листку по церковно-приходській школі села Маслівки записано за 1885 рік про те, що школа (змішана) відкрита в 1860 році в ній навчалось 50 учнів. Навчальний рік починався з 15 листопада і закінчувався 24 березня. Підручників та навчальних засобів не було.” Церковно-приходська школа мала три групи. В кожній групі було 12-15 учнів.

 

Учнів всіх груп навчав один учитель в одній класній кімнаті. Учні писали на грифельних дощечках. Навчання проводилось в одну зміну. Щодня було 4-5 уроків, кожний по 45 хвилин. Всі предмети учитель викладав на російській мові. Навчання було роздільне, хлопці навчались в шкільному приміщенні, а дівчата в тісній темній хаті церковного сторожа. Дівчаток теж навчала одна вчителька.

 

Одне з шкільних приміщень, побудоване в 1848 році, збереглося до наших днів. В 1905 році населення села Маслівки побудувало глинобитне шкільне приміщення, в якому було відкрито двокласне (змішане) училище. Хлопчики та дівчатка навчались разом в одному приміщенні. Завідуючим училища був Титаренко Калістрат Трохимович. В сусідніх селах Козині, Ємчисі та Потоках існували церковно-приходські школи. Ось чому в Маслівське двокласне училище ходили окремі учні з цих шкіл.

 

З 1908 року по 1910 рік завідуючим училища був Рукосуєв Микола Олександрович. В той час в п'яти групах училища навчалось 137 учнів. У відомостях про стан земських училищ Канівського повіту Київської губернії за 1915 рік записано, що в Маслівці було двокласне міністерське училище. В училищі працювали 4 учителі і навчались 213 учнів. Завідуючим училища був Ассонов Федір Андріанович, який працював в с. Маслівці з 1910 по 1930 рік.

 

До 1917 року в школі працювало 5 вчителів: Ліхнякевич Олександра Іллівна – учителька історії та географії, Трохименко Ганна Олександрівна – учителька молодших класів, Болдіна Ганна Олександрівна – учителька математики, Савицька Надія Вікторівна – учителька молодших класів.

 

Після Жовтневої революції в селі була створена нова школа. Вона була світською, вільною від релігійного впливу, єдина за своєю структурою. Школа стала доступною і обов'язковою для всіх громадян зі спільним навчанням для хлопців і дівчат. Сама назва "трудова школа” свідчила про те, що радянська школа ставила своєю метою поряд з навчанням прищеплювати учням трудові навички і залучати їх до активної участі в соціалістичному будівництві.

 

З 1924 по 1925 роки почав діяти закон про загальне обов'язкове 4-річне навчання дітей обох статей віком від 8 до 11 років. А 25 липня 1930 року прийнято постанову "Про загальне обов'язкове початкове навчання”. В 1931 та 1932 роках вийшли нові програми. Запровадження нових програм у школах сприяло глибшому засвоєнню учнями знань. З 1931 року Маслівська початкова школа була реорганізована в 7 річну . Завідував школи в той час був Мазур Василь Левкович.

 

Під час тимчасової німецької окупації в 1941-44 роках фашисти перетворили школу на ковбасню та конюшню. Загарбники повністю знищили шкільні парти, класні дошки, шафи з оснащенням, багату шкільну бібліотеку. Вартість зруйнованого, розграбованого і пошкодженого майна становила 39916 крб. З перших днів визволення Маслівки громадськість села, долаючи великі матеріальні труднощі, активно взялися до відбудови зруйнованого приміщення.

 

По слідах наступаючої радянської армії у визволений Миронівський район поверталися вчителі. В 1940-1041 навчальному році в Маслівській неповно-середній школі було 11 класів в яких навчалося 307 учнів. 151 учень в 1-4 класі і 156 в 5-7 класах. Шкільних приміщень було два, класних кімнат – сім.

 

У 1957-1958 навчальному році семирічні школи реорганізувались у восьмирічні під назвою Маслівська восьмирічна загальноосвітня трудова політехнічна школа . В 1960 році був перший випуск восьмикласників. У 1967 році виготовлена документація приміщення середньої школи на 480 місць, а в 1970-71 навчальному році нове приміщення вступило в дію. Цей двоповерховий будинок у центрі села став окрасою вулиці.

 

В 1994 році згідно рішення №10 від 15.09.1994 року виконкому Миронівської районної Ради народних депутатів Маслівська неповна середня школа реорганізована в середню школу. З 1994 по 2001 рік її закінчили 49 учнів.

 

Багато хороших людей виховала школа за свою багаторічну історію. Серед них директори загальноосвітніх шкіл району - Донець Володимир Євменович – (1950 – 1976 рр.), Чорногод Іван Ісакович – (1976 – 1978 рр.), Дубровін Олексій Леонтійович – (1978 – 1981 рр.), Запара Микола Іванович – (1981 – 1983 рр.) та Жабенко Віктор Михайлович – (З 1983 р.).

 

Гордістю школи став Герой Радянського Союзу Г.Н. Захарченко, який віддав своє життя за визволення Батьківщини від фашистських загарбників. 13 вересня 1970 року біля новозбудованої школи було урочисто відкрито пам'ятник герою.

 

Славні імена П.В.Борисенка – Героя Соціалістичної Праці, якому в 1970 році присвоєно почесне звання "Заслужений агроном УРСР”, а також нагороджено орденами Леніна, Жовтневої революції, "Знаком пошани”, медалями; В.К.Майбороди – вченого секретаря, завідувача кафедрою управління освіти Української Академії державного управління при Президенті України, доктора педагогічних наук, професора, секретаря-академіка відділення проблем вищої школи Академії Наук Вищої школи України; І.М.Красовського -заслуженого працівника культури УРСР та П.В.Жабенка – заслуженого вчителя УРСР.