| Головна » Статті » Історія |
|
Адреса: вул. Центральна, с. Центральне, Миронівський р-н, Київська обл., 08853, Україна
- розробка теоретичних основ селекції, включаючи методи біотехнології; - селекція на імунітет і дослідження фізіологічних, біохімічних і генетичних основ продуктивності, морозостійкості, посухостійкості, підвищення якості зерна; - створення нових високопродуктивних сортів зернових колосових культур; - розробка ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій вирощування нових сортів зернових колосових культур; - первинне, елітне насінництво та виробництво оригінального насіння нових сортів цих культур.
Спочатку основним завданням станції було вивчити продуктивність сівозмін залежно від насичення їх цукровим буряком за різних систем удобрення. У 1912 р. Київське губернське земство звернулося до Всеросійського товариства цукрозаводчиків з пропозицією, щоб на Миронівській станції вивчалися також зернові й кормові культури. Першим шедевром світової селекції став районований з 1929 р. сорт озимої м’якої пшениці Українка, який завдяки високій пластичності і унікальним хлібопекарським властивостям займав у СРСР у передвоєнні роки понад 7 млн.га. Цей сорт широко використовувався у селекції як цінний вихідний матеріал. Нащадками Українки є понад 200 сортів озимої і ярої пшениці. В 1948 р. заступником директора з наукової роботи та завідувачем відділу селекції і насінництва зернових культур Миронівської селекційно – дослідної станції було призначено Василя Миколайовича Ремесла. Народився В. М. Ремесло 10 лютого 1907 року в с. Теплівка Пирятинського району Полтавської області. Закінчив Маслівський інститут селекції і насінництва. Працював агрономом – насіннєзнавцем, науковим співробітником на Дербентській селекційно-дослідній станції, Ново- Уренській ( нині Ульяновська) селекційній станції, Північно – Донецькій державній селекційній станції. З травня 1941 навчався в аспірантурі Всесоюзного інституту рослинництва за спеціальністю селекція. Після повернення з фронту отримав призначення працювати на посаді заступника директора з наукової роботи та завідувача відділу селекції і насінництва зернових культур Миронівської селекційно – дослідної станції. Першим сортом озимої м’якої пшениці, створеним В.М.Ремеслом була Миронівська 264. Проте, більш широкого розповсюдження набув шедевр світової селекції – сорт Миронівська 808. У рік районування (1963) сорт висівався на площі 72 тис.га, а вже у 1967 р. тільки в Україні займав 4,5 млн.га. Висока зимостійкість, поєднана з екологічною пластичністю і продуктивністю, обумовили цьому сорту широкий ареал застосування не тільки в більшості республік колишнього СРСР, а й у таких країнах як Німеччина, Югославія, Угорщина, Польща,Чехія. Нащадками цього сорту є понад 400 сортів, з яких майже 350 озимої і 60 ярої пшениці. В подальші роки були створені сорти, які крім інших господарсько – цінних ознак були стійкими до вилягання, це – Миронівська ювілейна, Іллічівка, Миронівська 25. В 1964р. В. М. Ремесла було призначено директором Миронівської селекційно – дослідної станції. За успіхи, досягнуті у розвитку сільськогосподарської науки, і високі виробничі показники Миронівську селекційно – дослідну станцію у 1967 році було нагороджено орденом Леніна. Враховуючи світові наукові досягнення з селекції озимої пшениці та з метою подальшого збільшення виробництва зерна згідно з наказом № 5 від 5 січня 1968 р. Міністерства сільського господарства СРСР на базі Миронівської селекційно – дослідної станції створюється Миронівський ордена Леніна науково – дослідний інститут селекції і насінництва пшениці. Миронівка стає визнаним центром вітчизняної науки із селекції озимої пшениці. В.М.Ремесла призначають головою Координаційної ради із селекції озимої пшениці в СРСР при ВАСГНІЛ. В. М. Ремесло був ініціатором і організатором проведення спільної селекційної роботи з ученими Німеччини (науково- дослідний інститут зернових культур, Бернбург – Хадмерслебен), Чехословаччини (Науково –дослідний інститут зернових культур, Кромержиж та Науково-дослідний інститут рослинництва, Прага – Рузине), Болгарії ( Добруджанський інститут землеробства, Генерал Тошево). Результатом спільної роботи стало створення високоврожайних сортів озимої пшениці Мрія 1, Мрія 2, Миронівська 61, Мирлебен, Миронівська 65, Мирхад, Раміро, Мираз, Мирич та ін. Загальний творчий доробок В. М. Ремесла – 40 сортів зернових колосових культур, понад 300 наукових праць, у тому числі 6 широко відомих монографій. Наприкінці ХХ століття ці сорти пшениці займали понад 11% світових посівів. Плідна праця і творчі досягнення В. М. Ремесла були високо оцінені державою та науковою спільнотою. Він був обраний академіком СРСР і ВАСГНІЛ, членом – кореспондентом АН НДР, почесним доктором Карлового університету в Чехословаччині, удостоєний Державних премій СРСР і УРСР, премії ім.. В.Я.Юр’єва АН УРСР, Національної премії НДР І ступеня, двічі нагороджений Золотою Зіркою Героя Соціалістичної Праці, багатьма орденами і медалями СРСР, а також Польщі, НДР, Угорщини, Чехословаччини. Відійшов у вічність В. М. Ремесло 4 вересня 1983 р., похований на центральній алеї Байкового кладовища в Києві. На честь великих заслуг засновника інституту академіка АН СРСР і ВАСГНІЛ В.М.Ремесла у розвитку сільськогосподарської науки згідно з Постановою Ради Міністрів СРСР № 138 від 3 лютого 1984 р. інституту присвоєно ім’я В. М. Ремесла. Понад 17 років – 1983-2000 рр. директором інституту був доктор сільськогосподарських наук, професор, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки Животков Леонід Олександрович. В 80-90 роки ХХ ст. створювалися сорти пшениці переважно інтенсивного типу, з високим рівнем потенційної врожайності, стійкі до вилягання та проти патогенів листкових хвороб. Найбільш широкого розповсюдження набули сорти Миронівська 61, Миронівська 27, Миронівська остиста, Миронівська напівінтенсивна. Сорти Волгоградская 84, Комсомольская 56, Снежинка, що були створені для умов Поволжя, Західного Сибіру, Алтайського краю Росії та Північного Казахстану і займали площі 440-500 тис. га кожен. На виконання рішення Урядової комісії від 9 грудня 1991р. Миронівський НДІСНП імені В. М. Ремесла переведено у підпорядкування Української академії наук під назвою Миронівський інститут пшениці імені В.М.Ремесла.
Селекційна діяльність академіка В. М. Ремесла на Миронівській
науково-дослідній станції На початку осені 1983 року газета «Правда» писала: «Радянська наука понесла
тяжку втрату. 4 вересня 1983 року після тривалої та важкої хвороби помер
видатний радянський вчений-селекціонер, член ЦК Компартії України, депутат
Верховної Ради Української PCP, двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат
Ленінської та Державної премій СРСР й УРСР, професор, доктор
сільськогосподарських наук, дійсний член Академії наук СРСР і Всесоюзної
академії сільськогосподарських наук ім. В.І.Леніна, директор Миронівського
науково-дослідного інституту селекції й насінництва пшениці Василь Миколайович
Ремесло».
За роки своєї діяльності цей видатний учений розробив теоретичні основи та оригінальні методи селекції, створив високоврожайні сорти озимої та ярої пшениці, ячменю. Всесвітньо відомі пшениці Миронівська 264, Миронівська 808, Миронівська ювілейна, Іллічовка та інші, автором яких він є, займали в свій час 45 % сортових посівів цієї культури в СРСР та більше 1,5 млн. га в країнах-членах РЕВ. Під його керівництвом виконані фундаментальні дослідження з генетики, селекції та насінництва зернових культур. Василь Миколайович Ремесло та ще один радянський селекціонер Павло Пантелеймонович Лук'яненко здійснили по суті «пшеничну революцію» в країні. Створені ними сорти озимої пшениці підняли врожаї цієї культури на 10-15 ц/га, таким чином дали державі додатково мільйони тонн високоякісного зерна. Свою наукову діяльність В.Ремесло розпочав на посаді наукового робітника на Дербентській селекційно-дослідницькій станції (1931 р.), потім працював на Ново-Урецькій селекційній станції та Північно-Донській Держселектстанції. Самостійну селекційну роботу В.М.Ремесло почав у 1938-1941р. на Сєверодонецькій селекційній станції. Однак творчі пошуки вченого перервала Друга світова війна. Після демобілізації (у серпні 1947 р.) він повернувся на Сєверодонецьку держселекстанцію на посаду заступника директора по науковій праці. Уже з 1 березня 1948 року його призначають заступником директора по науковій праці Миронівської селекційно-досвідченої станції ім. В.Ф.Старченка. На той час в Україні висівалися сорти озимої пшениці урожайністю 25-30 ц/га, що вже не давало задовільних результатів, а селекційна робота була призупинена в умовах війни. В результаті наполегливої праці, 1953 р. вченому вдалось створити сорт пшениці за номером 264, а через чотири роки його передали на державні сортовипробування під назвою Миронівська-264. Дуже швидко цей сорт став популярним, його висівали на площі у 2 млн. га. Може, посіви й надалі зростали б, але несподівано, навіть для самого вченого, наступний сорт Миронівська-808 перевищив його за всіма показниками. «808-ма» перевищувала місцеві районовані сорти на 10-15 ц/га, і заміняли їх всюди: в Білорусі, Прибалтиці, Поволжі, Дагестані. Більш розповсюдженого сорту пшениці не було на світі: вона займала до 9 млн. га посівних площ. А незабаром з'явилися й інші сорти – Миронівська Ювілейна і Миронівська Покращена. Перша з них дала в Союзі намолот зерна 100,3 ц/га. А восени 1976 р. прийшла телеграма із Чехословаччини про намолоти у 100,6 та 109 ц/га. Заслуга Василя Миколайовича Ремесла полягала в тому, що він уперше в історії селекції запровадив плановість у створення нових сортів озимих пшениць Наслідком наукової діяльності В.М.Ремесла стали високопродуктивні сорти, серед них озимі: Миронівська 10, Миронівська 808 поліпшена, Миронівська 11, Миронівська 25, Миронівська 26, Миронівська низькоросла, Мрія 1, Мрія 2; ярові: Миронівська ярова, Миронівська рання. 35 років працював В.М.Ремесло у Миронівському науково-дослідному інституті селекції і насінництва пшениці, з 1964 р. – на посаді директора. Миронівка стала визнаним центром вітчизняної науки із селекції пшениці. Наслідок кропіткої, багаторічної праці вченого – створення 40 сортів зернових колоскових культур, у тому числі 19 районованих, із них – 15 сортів озимої пшениці, два сорти ярої пшениці, сорт озимого ячменю і сорт озимого тритікале. Професор, доктор сільськогосподарських наук, член Академії наук СРСР і Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, автор 230 наукових праць, Василь Миколайович Ремесло за наукові досягнення ставав двічі Героєм Соціалістичної Праці, лауреатом Державних премій. Його життєвий шлях закінчився 4 вересня 1983 року. Та справу видатного українського вченого продовжують його учні. «Миронівку» і тепер сіють на українських ланах та за кордоном. Селекціоновані ним сорти й понині є донорами для сортів пшениць як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. З 1984 р. Миронівський інститут пшениці носить ім'я В.М.Ремесла.
| |
| Переглядів: 6519 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 5.0/76 |
Миронівський інститут
пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України є
провідною науково- дослідною установою з селекції зернових культур в Україні.
Історія його розвитку розпочинається з 1911 р., коли за ініціативою видатного
вченого Соломона Львовича Франкфурта було засновано Центральну Дослідну Станцію
з вивчення культури цукрового буряку. Директором дослідної станції був відомий
вчений С. М.Тулайков (1911-1916рр).
| Всього коментарів: 4 | |
|
| |
